Історія пивоваріння України

1886 - перший промисловий пивоварний завод у місті заснував маріупольський міщанин Йосип Йосипович Кучер. До цього у місті було кустарне виробництво, але з відкриттям заводу Кучера воно припинилося. На заводі працювало 10 осіб та чех-пивовар. Пиво варили старобаварським способом низового бродіння. Готове пиво розливали в бочки та пляшки. Річний виробіток становив приблизно 12 тис. дал. Згодом на заводі почали варити мед.

 

1906 – після смерті Кучера його спадкоємці продали завод київському міщанину Олександру Олександровичу Сіберу, який на той час уже мав у місті кілька пивних лавок. Завод отримав назву «Пивоваренный заводъ, фабрика шипучихъ газовыхъ вод А.А. Сибера». Існують етикетки, пляшки та реклама того періоду.

 

1914 – завод працював до введення сухого закону, потім його націоналізували та припинили випуск пива, щоправда, лише на 7 років.

 

1948 - у післявоєнний період місто було перейменовано на Жданів, а завод називався «Жданівський пивкомбінат» та випускав пиво, безалкогольні напої, квас. Потужність комбінату складала 500 тис. дал пива на рік. Іноді розлив пива здійснювався на харчосмаковій фабриці, що знаходилася на території пивкомбінату.

 

1974 – після відкриття нового заводу виробництво пива припинили, а всю територію зайняла харчосмакова фабрика.

 

2005 – до наших днів збереглися будівля заводу Сібера та довоєнні прибудови.

 

Під час підготовки статті використовувалися матеріали колекціонера пивних етикеток Віктора Гречмака (grevi.beer)